Шкільна бібліотека- це стіл ідей, за який запрошується кожний


Шкільна бібліотека- це стіл ідей,
за який запрошується кожний


Підготував
шкільний бібліотекар
Шевченко Ю. М.



2019


Книги – морська глибина,
Хто в них пірне аж до дна
Той, хоч і труду мав досить
Дивнії перла виносить
                 Іван Франко

Нині в Україні відбувається змінами системи освіти та виховання, зорієнтованих на входження у світовий процес. Воно супроводжується істотними перетвореннями в педагогічній теорії та практиці навчально-виховного процесу. Відбувається зміна освітньої та виховної роботи: пропонується якісно новий зміст та підходи, нові стосунки, нові педагогічні технології.
     Освіту в сучасній школі спрямовано на оволідння школярів методами пізнання й аналізу теоретичних положень основ наук, оперування ними за допомогою нових способів мислення; озброєння навичками систематичної роботи з джерелами інформації. Залучення шкільної бібліотеки до виконання цих завдань посилює її освітні функції та педагогічну спрямованість.
     Скарбницею духовних багатств людства, однією з найміцніших ланок , що поєднує минуле, сучасне і майбутнє, є книга. Важко переоцінити її значення для людства.
         І, найперше, шкільній бібліотеці належить велика просвітницька робота у залученні  підростаючого покоління до духовної спадщини  через виховання інтересу та любові   до книги. Книга має великий виховний вплив на формування духовної культури особистості.







РОЗДІЛ 1. Шкільна бібліотека- це стіл ідей, за який запрошується кожний
1.1.         Завдання шкільної бібліотеки в підвищенні рівня навчально-  виховного процесу
      Шкільна бібліотека- єдине доступне джерело інформації для учнів, яке забезпечує їх інформаційними ресурсами, місце, де зустрічаються учні всієї школи, вчителі, іноді навіть батьки учнів. Бібліотека закладу загальної середньої освіти є його обов’язковим структурним підрозділом, що здійснює бібліотечно-інформаційне, культурно-просвітницьке забезпечення навчально-виховного процесу як в урочний, так і в позаурочний час. Свою діяльність бібліотекар організовує спільно з педагогічним колективом, відповідно до планів роботи і регламентуючої документації, що затверджується директором закладу та з сільською бібліотекою, яка працює також у закладі, узгоджує спільний план дій.
Основні завдання шкільної бібліотеки:
        підвищення інформаційної, освітньої, культурної, виховної, пізнавальної, інтелектуальної розвивальної функцій шкільної бібліотеки, які включають найповніше інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу;
        розвиток читацьких інтересів, їх вивчення й задоволення відповідно до можливостей бібліотеки;
        формування у дітей любові до книги та читання;
        підвищення бібліотечної культури учнів засобами бібліотечно-бібліографічних уроків, проведення дня бібліотеки, тижня книги;
        оновлення змісту, форм і методів індивідуальної та масової роботи;
        координація дій шкільної бібліотеки з учнями, педагогами, батьками щодо популяризації книги;
        систематична робота із збереження, зміцнення та розширення книжкового фонду бібліотеки;
        розширення фонду шляхом проведення доброчинних акцій „Подаруй книжку шкільній бібліотеці!”;
        піднесення іміджу бібліотеки;
        зміцнення матеріальної бази шкільної бібліотеки.
1.2.         Методи роботи шкільної бібліотеки
     Сьогодні гостро стоїть питання, яке майбутнє створить нове покоління? Адже воно залежить від неординарно мислячих, творчих особистостей, від тієї інтелектуальної духовної еліти, формування якої залежить і від нас.
     Молода людина має можливість задовольняти пізнавальні та професійні інтереси та запити за допомогою різноманітних джерел і численних відео – та аудіовізуальних каналів одержання інформації. Але ні кінофільми, ні теле – чи радіопередачі, ні дискотека не замінять спілкування з книгою. Адже книга – це той найцінніший скарб і основне багатство, яким володіє бібліотека і через який впливає на серця та розум молоді.
     В Україні склалась нова соціокультурна ситуація. Читання стало іншим. У коло читацьких інтересів молоді увійшла така література і такі сфери життя, які раніше менше привертали увагу, або ця увага штучно нівелювалась. Та й читають мало.
     Макро-  і мікросередовище впливають на розвиток молодої людини, тому завдання бібліотек – створити умови для задоволення та розвитку інформаційних потреб молоді. Тому для задоволення цих потреб використовуються такі методи роботи:
·         індивідуальні;
·         масові;
·         діагностичні;
·         інформаційні.
У сучасних умовах однією з форм допомоги при індивідуальному інформуванні є  доступ до Інтернету.
Із метою збереження навчальної книги у нашій школі на початку навчального року видається наказ про організацію роботи з підручниками. Створюється оргкомітет у складі 5 чоловік, серед яких: директор школи, заступник директора по навчально-виховній роботі, педагог-організатор та член учнівської ради. Наказ про організацію роботи з підручниками видається у кінці навчального року про проведену роботу по збереженню навчальної книги. У підсумковому наказі вказуються позитивні наслідки роботи, відзначаються учні, які найкраще зберігають підручники,  також клас, який вийшов переможцем у змаганні. Крім того, у наказі вказуються недоліки у роботі, відмічаються учні, які погано зберігають підручники, визначаються шляхи покращення роботи по збереженню книг.
У бібліотеці ведеться сумарна книга обліку підручників, куди реєструються всі надходження до бібліотеки. Створено картку руху підручників. Ведеться чіткий контроль за підручниками при видачі їх школярам. Кожний учень особисто одержує підручники у бібліотеці, розписується у спеціальному журналі. Для молодших школярів підручники одержують класоводи по акту. Стан підручників оцінюється на початку та в кінці року.
Бібліотекар разом із педагогічними працівниками та батьками виховує в учнів бережливе ставлення до навчальної книги. Спільними зусиллями вони вимагають, щоб підручники у школярів були чистими, в охайних обгортках, мали закладки. Надаються рекомендації батькам про створення домашньої бібліотеки, керування за читанням дітьми художньої літератури. Питання збереження підручників розглядається на батьківських зборах.
  У бібліотеці створено актив «Живи, книго!», який допомагає слідкувати за станом підручників, визначає кращих учнів за збереженням підручників, допомагає невстигаючим школярам зберегти книги, виставляє оцінки за стан підручників у класі. По класах створені пости бережливих, що слідкують за станом підручників у своїх класах, вказують на недоліки, виявляють кращих у збереженні книг.
  У школі працює учнівська рада, до складу якої входять комісія по збереженню підручників. Члени рейдової комісії разом із бібліотекарем один раз на місяць здійснюють перевірку стану підручників. Результати рейду зачитуються на шкільній лінійці або розміщуються на дошці оголошень у вигляді бюлетенів.

 У бібліотеці розміщений стенд «Живи, книго!», у якому є рубрики: «Книга дякує» та «Книга скаржиться», де розміщуються списки учнів, які добре зберігають підручники, та діти, що неохайно ставляться до книг. Із такими учнями проводиться робота по усуненню недоліків. Із метою збереження навчальної книги у школі працює гурток «Книжкова лікарня», де книгам надається «швидка допомога». Гурток працює два рази на місяць. Члени гуртка ремонтують підручники та художню літературу.

Із метою виховання в учнів бережливого ставлення до книги, у школі проводиться виховна робота: бесіди, вікторини, конкурси, книжкові виставки, бібліотечні уроки. Так, були проведені бесіди: «Книга – твій друг і порадник», «Книга у моєму житті», «Книга – джерело знань», «Як зберігати книги», «Як до нас прийшла книжка».

У бібліотеці організовуються книжкові виставки на різноманітні теми: «Твоя майбутня професія», «Подорож в історію своєї країни», «Екологічними стежинами України», «Дивосвіт рідної природи», «Дитина і право», тематичні полички: «Любіть Україну», «Книга - твій друг», «Мій рідний край, моя Сумщина!», «Земний уклін тобі, наш Кобзарю», «Казка в гості поспішає».
Усе це сприяє формуванню в учнів читацької активності, розвиває інтерес до читання художньої літератури, виховує бажання читати, любов до читання,  бережне ставлення до книжки як до перлини духовності, усвідомлення того, що книга буде потрібна іншим поколінням.

У цьому навчальному році були проведені конкурси віршів: «Книги – морська глибина», конкурси знавців: «Хто багато читає, той багато знає», «Клуб веселих та начитаних», творчі ігри: «Відчиняє двері казка», «Подорож у Країну Книг».
Створені читальні, які працюють після закінчення уроків. Учні працюють у читальному залі шкільної бібліотеки. Їм бібліотекар підбирає необхідну літературу для виконання шкільних завдань, розвитку світогляду.
У бібліотеці є стенди: «Куточок читача», «По сторінках Червоної книги», «Мій рідний край».
У кінці березня в школі проходив «Тиждень Книги», протягом якого відбулися конкурси, вікторини, турніри кмітливих, бібліотечні уроки, організовувалися книжкові виставки і тематичні полички. Усе це сприяло вихованню у дітей любові до книги, культури читання.
Бібліотекар постійно вивчає читацькі інтереси дітей, проводить із ними індивідуальні бесіди про правила користування книгою, бережливе відношення до неї.
Також у школі навчається 1 учень у 3 інклюзивному класі та два учні у 6 інклюзивному класі. Ці діти -  активні читачі шкільної бібліотеки. Не проходить жодного дня, щоб школярі  інклюзивного навчання не завітали до шкільної бібліотеки. Бібліотекар допомагає їм у підборі літератури  для виконання домашніх завдань та позакласного читання. Робиться все для того, щоб кожній дитині у бібліотеці було комфортно. Діти залюбки спілкуються із бібліотекарем, діляться враженнями про прочитані оповідання, книги, знайомляться із новими періодичними виданнями.

Діти переконуються, що кожна книжка – це мудрий, чесний друг і порадник. Як говорить народна мудрість: «Книга – джерело народних знань», «Золото добувають у землі, а знання із книги».












Висновок
Шкільна бібліотека – одна із виховних ланок навчального закладу, складова частина інформаційної,  культурної, освітньої діяльності школи, тому основним завданням бібліотеки є виховання гармонійної, морально зрілої особистості, відкритої для інтелектуального, духовного, творчого розвитку засобами книги.
     Шкільна бібліотека є справжнім центром пропаганди книги, надійним помічником учителів у навчанні та вихованні учнів. Це сучасний інформаційний центр забезпечення учнівського та педагогічного колективів необхідною інформацією.
    Поєднуючи традиційні та інноваційні форми роботи, бібліотекарі постійно працюють над тим, щоб заохотити учнів до читання, зацікавити книгою, стимулювати вчителів і учнів до використання наявних у бібліотеці інформаційних ресурсів.
    У бібліотеці постійно урізноманітнюються форми роботи з читачами, практикуються виставки рекомендованої літератури, огляди періодики, створення медіатеки.
    Усі зусилля бібліотекаря спрямовані на формування особистості учня з високим рівнем інформаційної культури, розвиток умінь і навичок, ефективного пошуку та використання інформації різноманітного характеру, сприяння розвитку у читачів читацьких нахилів, здібностей, творчого мислення, формування громадянської позиції.
     Орієнтуючись на особистісно-орієнтоване навчання, бібліотекар приділяє особливу увагу індивідуальному підходу до читачів. Бібліотека - це острівець тиші і спокою в бурхливому морі навчальної діяльності школи.
Хвилини, проведені тут, - це відпочинок для психіки учня. Можливість зустрітися з найріднішим другом, книгою. Учні люблять свою шкільну бібліотеку, читальна зала ніколи не буває порожньою.
 Що  потребують діти? І як бібліотеки і бібліотекар може допомогти їм у задоволенні потреб?  Так, саме бібліотека є тим  середовищем, де найбільш неформально задовольняються потреби дітей до спілкування. У зберіганні субкультури дитинства, в залученні до культури, до читання. Тому, ми бібліотекарі повинні в душі бути і художником, і поетом, і педагогом, і психологом. Особистість бібліотекаря і його професіоналізм – важливі цінності, важлива запорука того, як в подальшому дитина буде відноситися до бібліотеки і до читання.
      Основне завдання шкільної бібліотеки і бібліотекаря зокрема – навчити дитину любити книгу, учнів – читачів користуватися бібліотекою, її фондами, довідково – бібліографічним апаратом.

Книга і комп'ютер в сучасному інформаційному просторі (для учнів 10 класу)


Тема: Книга  і  комп'ютер
в сучасному інформаційному просторі
(для учнів 10 класу)
   
 Мета:допомогти зрозуміти дітям, що сучасні джерела інформації не витісняють книгу, а їх треба поєднувати у використанні. А також роз’яснити, що  оволодіння основами інформаційної культури підготує їх до будь-якого виду пізнавальної діяльності забезпечить здатність жити в інформаційному суспільстві.
Хід уроку
І. Оголошення теми та мети уроку.
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Вступне слово бібліотекаря
Ми живемо в час злету науково-технічного прогресу, у Столітті інформації. Головними джерелами інформації в XXI столітті є книга і комп’ютер. Щоб бути освіченою, сучасною людиною, необхідно багато читати, знати Інтернет тощо.
Що ми розуміємо під словом "інформація"?
Ми оточені інформацією завжди: коли читаємо книжки, слухаємо радіо, дивимось телевізор, спілкуймось між собою. Запитання, відповіді, прохання, посмішки, рухи, - все це є передавання інформації. Взагалі, необхідність висловлювати і передавати інформацію привела до появи мови, писемності, мистецтва; викликала до життя книгодрукування телебачення, обчислювальну техніку. Технічний прогрес приніс нові засоби комунікації, тобто засоби спілкування. А разом з ними – нові цінності. Першим проривом у цьому напрямку стала книга, пізніше – періодичні друковані видання, потім – телеграф, радіо, телебачення і, нарешті Інтернет.
На початку ХХІ століття книга і комп’ютер є найавторитетнішими джерелами інформації. Саме про них ми сьогодні поговоримо.
Тривалий час книга була єдиним і основним джерелом інформації. Сьогодні світ заполонили комп’ютери.
 Чи знаєте ви, що означає слово "абак"? (Від грец. авах - дошка, поділена на смуги, де пересувалися камінці з метою арифметичних розрахунків. Щось на зразок рахівниці).
 Саме від цього примітивного приладу для рахунків бере початок історія обчислювальної техніки, історія комп’ютера. Комп’ютери почали активно заповнювати наше життя після другої світової війни. До 1960 р. в усьому світі використовувалися не більше 7 тис. комп’ютерів. В 1993 р. настав історичний перелом, коли впер­ше обсяг виробництва персональних комп’ютерів перевищив обсяг вироб­ництва легкових автомобілів і досяг 35,4 млн. одиниць.
Сучасний комп’ютер пише музику і вірші, малює, грає у шахи, розмовляє. Він практично вміє робити все, що і людина. Сьогодні світ переживає процес бурхливої інформатизації і стрімко зростає кількість інформації.
Фантастично розвивається електронно-обчислювальна техніка, що робить інформацію доступною практично кожному. Вчені говорять про "інформаційний вибух", "інформаційну революцію", "інформаційну цивілізацію".
За даними дослідників вітчизняний підліток за середньостатистичними показниками проводить за комп’ютером  3-5 годин на добу (для порівняння: польський підліток  -  2-4 години на добу), у вихідні – до 5 годин. У США діти присвячують більше часу комп’ютеру, ніж навчанню. У Швеції учні впродовж 10 років навчання проводять 18 тисяч годин. Комп’ютер  розповідає чи показує дитині більше "оповідок”, ніж батьки, друзі чи вчителі і досить часто діти довіряють цим оповідкам не менше, а іноді навіть більше ніж рідним і близьким.
2. Диспут «Книга чи комп’ютер?»
Згадаємо, коли з'явилася перша книга ? (4-3 тис. до н.е.)
Чим книга прислужилася людству? (В книгах відображені історія людства, його досвід, думки, почуття тощо).
Згадаймо, як любили і поважали книгу наші предки. Народна мудрість каже : "Книга вчить, як на світі жити", "Книга - джерело життя", "З книгою жити - з добром дружити".
Висловлювання видатних людей : "Люди перестають мислити, коли перестають читати" (Д.Дідро), "Книги - діти розуму" (Джонатан Свіфт), "Книжки - кораблі думки, що мандрують хвилями часу" (Френсіс  Бекон), "Завдання книг - полегшити, прискорити пізнання життя,  а не замінити його" (Я.Корчак), "Без пристрасті до книжки людині недоступні культура сучасного світу, інтелектуальне і емоційне вдосконалення" (В.Сухомлинський).
Як змінилася книга в наш час?
Ви, мабуть, знаєте про існування електронних книг. У Франції створено книгу, зовні схожу на традиційну. Під обгорткою розміщений екран розміром 21x16 см. Електронну книгу можна покласти до сумки чи рюкзака. Вона працює на батарейках протягом 5 год. Це одночасно і книга, і бібліотека, і віртуальний книжковий магазин. Її пам’ять зберігає одночасно біля 30 книг по 500 сторінок кожна. Маючи мобі­льний телефон чи телефонну розетку, ви підключаєтеся до Інтернету, можете гуляти по віртуальному магазину, вибирати і замовляти книги. Досить провести по екрану пальцем, щоб підібрати книгу чи газету, збільшити розмір букв, знайти значення незрозумілого слова у словнику.
Останнє досягнення комп’ютерних технологій - "жива" книга  (Living Book). За допомогою комп’ютера можна не лише читати текст і переглядати картинки, а й чути голоси персонажів, "оживляти" ілюстрації, грати у цікаві ігри. Навіть є такі електронні книжки-ігри, які дають можливість не тільки познайомитися з авторським варіантом твору, а й самому впливати на хід сюжету.
Згадаймо давньогрецький міф про Лабіринт.  Виявляється, що книжковий світ, а особливо світ комп’ютерний, віртуальний і є тим самим Лабіринтом, де на молодого і недосвідченого користувача чатує небезпека, справжній жахливий "Мінотавр". Головна проблема сьогодні - це проблема вибору. Як відрізнити потрібну інформацію від непотрібної, глибоку від поверхневої, корисну від беззмістовної та шкідливої ?
Досить часто знання художньої літератури обмежені гортанням детективів; з телевізійних програм вибираємо для перегляду лише бойовики, а комп’ютер використовуємо для сумнівних ігор. "Кібернетика подібна тому, що в часи середньовіччя вважали "чорною магією", - вона може дати все, що забажаєте, але вона не може підказати, що необхідно просити" (Норберт Вінер).
Вміння вибирати книгу чи знаходити інформацію за допомогою комп’ютера, - це справжнє велике мистецтво. Як оволодіти ним? Гадаю, саме бібліотеки навчать вас цьому мистецтву, покажуть вам шлях до Знань, до духовності.
Що означає слово "бібліотека"? (Книгозбірня).
Сучасна бібліотека збирає не тільки твори друку, а також аудіо - і відеокасети, компакт-диски, комп’ютерні програми, бази даних.
 До послуг читачів - різноманітна аудіо - і відеотехніка, комп’ютери, розмножувальна техніка.  Комп’ютерні технології використовуються при комплектуванні бібліотек, створенні довідкового апарату, обслуговуванні читачів. Бібліотека стає складовою сучасних інформаційних систем. "Якщо стара бібліотека була джерелом, до якого йшли всі, хто бажав знань, то новітня - це водопровід, який розносить життєдайну вологу по будинках" (Мельвіль Дьюі). Тому сучасну бібліотеку почали називати:  "віртуальна бібліотека”, "інформотека”, "медіатека", замість слова "читач” з’явився термін "користувач" бібліотеки.
Чи потрібна бібліотека в майбутньому? (Варіанти відповідей:  Бібліотека завжди була і надалі збережеться як інтелектуальний і інформаційний центр; Бібліотека стане популярним місцем спілкування людей; Одна маса знань ще не робить людину щасливою і мудрою, не рятує від самоти; людині потрібна людина).
 ІІІ. Підведення підсумків уроку
Книга і комп’ютер -  два основних джерела інформації, які поки що мирно співіснують, доповнюють один одного. А що буде далі - покаже час.
Як ви гадаєте : у майбутньому друкована книга залишиться чи її замінить комп’ютер?
Що ви обираєте для себе: книгу чи комп’ютер?
Чи можна бути освіченою людиною, якщо не знаєш комп’ютера?
Чи можна бути сучасною людиною, якщо не читаєш книг?
З якого джерела (книги чи комп’ютера) ви одержуєте основну інформацію і знання?

Додаток № 1. ЦІКАВЕ ПРО КНИГУ:
Вчені підрахували, що в 1600 р. вийшло у світ всього 6078 видань. Протягом наступного століття їх кількість подвоїлась, ще через століття зросла на 40% (1800р. – 18646). Вже у 19 ст. число надрукованих книг і брошур збільшилося майже в десятеро /1900р. -158888/. В 20 ст. об’єми друкованої продукції стрімко зростають: за першу половину століття виробництво книг збільшилось на 70%.
Кількість книг, яку може прочитати людина за все своє життя, не перевищує 6-8 тис, якщо читати щоденно по 50 сторінок. Найбільшою у світі книгою вважається "Суперкнига", видана в Денвері,  штат Колорадо, США в 1976 р. Її розміри 2,74 на 3,07 метра, вага 252,6 кг. В книзі 300 сторінок.
У політехнічному музеї в Москві зберігається унікальна книга поезій Т.Г.Шевченка. Її створив український умілець Микола Сядристий. В книзі 12 сторінок, кожна площею 0,6 кв. мм. Вона зшита павутинкою, обкладинка – з пелюстки безсмертника, під мікроскопом можна прочитати і самі тексти.
Один компакт-диск (різновид оптичного диску) вміщує 250 тис. сторінок тексту. На компакт-дисках площею близько 4м можна помістити тексти всіх книжок світу. Нині пристрій розміром з ніготь людської руки може зберігати інформацію обсягом 100 книгам по 500 сторінок кожна.
   
 Додаток № 2. ЦІКАВЕ ПРО КОМП’ЮТЕР:
Здатність людини засвоювати інформацію складає в середньому 25 Біт/с, або біля одного слова в секунду. Швидкість роботи сучасних SM сягає сотень мільйонів біт в секунду.
Одна з перших електронних обчислювальних машин - ЕНІАК - була створена в 194бр. Вона займала в довжину більше 30м, важила 30 тонн. її обслуговувала ціла інженерно-технічна команда. В кінці 20 ст. створюються комп’ютери, які можна розмістити на долоні і які дуже прості в експлуатації.
Нині найрозумніший комп’ютер в світі називається "Симулятор Землі", його створили японські спеціалісти з м. Йокогама. Він скла­дається з 640 суперкомп'ютерів і займає площу 4-х тенісних кортів. Лідер у списку 500 найшвидших комп’ютерів нашої планети виконує 35 млрд. операцій в секунду. З його допомогою моделюють процеси, які відбуваються на Землі, зокрема передбачають природні катастрофи.
В загальному об’ємі продажу програмного забезпечення в Японії ігрові програми займають найбільше частку: 30%. На другому місці - учбові програми /20%/. Далі - обслуговуючі програми /17%/, ділові /13%/, наукові /10%/.
Число користувачів Інтернету в Україні щомісяця збільшується на 200 тис.  і становить близько 1,5 млн.  чоловік.
Інтернет - це оперативність : можливість оновлення інформації в режимі online, технології puch-каналів, біжучих рядків. Інформація тут оновлюється кожні 5-15 хвилин, що неможливо ні в яких інших засобах масової інформації.
Сьогодні у високорозвинених країнах можлива купівля-продаж за допомогою електронних засобів не виходячи за поріг домівки. Стали реальністю освіта з навчанням в електронних класах; охорона здоров’я з комп’ютерною діагностикою та хірургією з дистанційним управлінням; транспорт та зв’язок з миттєвим замовленням квитків тощо.
В Японії увійшли в моду домашні кішки - комп’ютери. Вони можуть муркотіти будь-які мелодії відповідно настрою господаря, робити масаж ланками і лікувати. Кішка - комп’ютер сама поставить діагноз, замовить необхідні ліки, складе лікувальну дієту.
Наймолодший мільярдер у світі - Біллі Гейтс - засновник Фірми по виробництву програмного забезпечення Microsoft навчився програмувати у 1З років.
   Додаток № З. ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК
    Абак /гр./ - лічильна дошка у давніх греків і римлян.
    Бібліо..,/гр./ - у складних словах відповідає поняттю "книга".
    Бібліотека /гр./ - книгозбірня.
   Біт /2 пол. ХХ ст./ - одиниця кількості інформації у двійковій системі зчислення.
Віртуальна реальність - відтворення зорових, слухових і тактильних відчуттів за допомогою комп'ютеризованого аудіовізуального обладнання.
ЕОМ /абревіатура/ - електронна обчислювальна машина.
Інтелект - розум, здатність людини думати, мислити.
Інтернет - Всесвітня інформаційна комп'ютерна мережа.
Інформаційна технологія - використання обчислювальної техніки і систем зв'язку для створення, збирання, передавання, зберігання, обробки інформації.
Інформаційна цивілізація - якісно нова суспільно-політична формація, що йде на зміну матеріальній (техногенній) цивілізації і забезпечує прогресивне освоєння процесів інформатизації.
Інформація /лат./ - відомості про якісь події, чиюсь діяльність; повідомлення про щось.
Медіатека  - /media - засоби масової інформації; theka - зібрання/ - зібрання засобів масової інформації на традиційних і нетрадиційних носіях.

Бібліотеки світу (для учнів 9 класу)


Тема: Бібліотеки світу
(для учнів 9 класу)

Мета: розширити в учнів поняття про бібліотеку; знання про походження бібліотек, значення бібліотек;  формувати щоденну потребу у читанні книги; сприяти підвищення культурного рівня учнів.
Обладнання: енциклопедії, плакати з зображенням бібліотек, комп’ютер, мультимедійний проектор, книги.
Хід роботи
І.  Оголошення теми, мети, завдань уроку.
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Розповідь бібліотекаря.
Перша бібліотека на Русі
      (твір-розповідь з історії України)
      Серед пам'яток минулого у стародавньому Києві - знаменитий архітектурний комплекс XI-XVIII
сторіч - Софія Київська. Його центральна споруда - Софійський собор, закладений у XI сторіччі за наказом Ярослава Мудрого на честь його перемоги над печенігами.
      Відтоді Софія стає важливим культурним центром східнослов'янської держави. Тут було створено першу відому нам бібліотеку. У своєрідних майстернях - скрипторіях - працювали переписувачі книг.  Скрипторії зазвичай обладнували при княжому дворі, при монастирях. А там, де книги  переписувалися, там вони здебільшого й зберігалися.
      Про Ярослава літописець повідомляє: "Ярослав же... любив книги і, багато їх переписувавши, поклав у церкві святої Софії, котру створив сам". Портрет князя, якого за прихильність до наук народ
прозвав Мудрим, дивиться на нас із кам'яної стели, встановленої вдячними нащадками 1969 року у дворі заповідника навпроти Софійського собору. На камені вирізьблено слова з літопису, який звеличує князя за те, що той "сіяв у серцях людей книжні слова".
      На жаль, ми не знаємо, які саме книги були у бібліотеці Ярослава, не знаємо й того, яка доля спіткала це старовинне книгосховище.
30 вересня Україна відзначає Всеукраїнський День бібліотек .
Сьогодні в Україні нараховується близько 20 тисяч масових універсальних бібліотек. Бібліотечний фонд становить близько 350 тисяч примірників.

 2. Розповідь учня.
Історична довідка:
Перші бібліотеки з'явилися в Україні ще за часів Київської Русі. Вони почали відкриватися при церквах і монастирях після прийняття християнства в 988 році. Найбільшою і багатою на той час була бібліотека Софії Київської, заснована 1037 року Ярославом Мудрим. Загалом у бібліотеці нараховувалося до 900 томів рукописних книг - грандіозна для середньовіччя кількість.
Перші публічні бібліотеки в Україні виникли при Києво-Могилянській академії, Львівському (1608), Харківському (1805), Новоросійському (Одеса, 1817), Київській (1834) університетах. Міські публічні бібліотеки з'явилися пізніше - в Одесі в 1823 році, в Києві і Харкові в 1829-му.

3. Перегляд презентації «20 найкрасивіших бібліотек світу».

4. Розповідь бібліотекаря  про найвідоміші бібліотеки світу:
 Александрійська бібліотека (Bibliotheca Alexandrina) в Єгипті
Зараз це головна бібліотека Єгипту, культурний центр, розташований на березі Середземного моря в місті Александрія. Бібліотека одночасно є меморіалом Александрійської бібліотеки, загубленої в давнину, і сучасним центром науки і освіти.
Бібліотека Академії наук (БАН) в Санкт-Петербурзі
Була заснована у 1714 році за указом царя Петра. Місія бібліотеки - забезпечення збереження колективної документальної пам'яті людства і здійснення інформаційного супроводу розвитку вітчизняної науки і техніки.
Бібліотека Ашшурбанипала в Ніневії.
Бібліотека останнього великого царя Ассірії, що увійшов до історії як збирач древніх письмових пам'ятників. Бібліотека, в якій збереглося більше 20 тисяч глиняних табличок з історичними, релігійними, магічними і науковими текстами, була знайдена при розкопках Ніневії в 1849-1859 роках.
 Бібліотека Веймар Ганни Амалии Герцогині в Німеччині
Розташована у Веймарі, більше відома як "Бібліотека Гете": з 1797 по 1832 рік поет був її постійним відвідувачем. Бібліотека славиться своїми найбагатшими зборами видань "Фауста", а також багатою колекцією музичних рукописів, чудовими зборами додрукованих книг, старовинних карт. Під час пожежі 2004 року архіви бібліотеки сильно постраждали, нині приміщення бібліотеки повністю відреставроване.
 Бібліотека Джона Ріленда (John Rylands University Library) в Манчестері
У бібліотеці зберігається понад 4 мільйони книг і манускриптів, більш ніж 41 000 електронних журналів і 500 000 електронних книг, декілька сотень різних баз даних. Вміст сховищ цієї бібліотеки роблять її однієї з самих кращих академічних бібліотек США.
  Бібліотека Конгресу США (Library of Congress)
Національна бібліотека США (Вашингтон, округ Колумбія) - одна з найбільших бібліотек світу. Є науковою базою Конгресу США, займається обслуговуванням переважно державних структур, наукових і дослідницьких установ, науковців.
Бібліотека Оксфорда (Bodleian Library)
Одна з самих старовинних бібліотек світу, названа на честь сера Томаса Бодлейяна. Складається з центральної бібліотеки Бодлейян і восьми підвідомчих бібліотек. Колекціями цієї бібліотеки користуються вчені всього світу.
Бібліотека святого Флоріана у Австрії
Бібліотека розташована в східному крилі абатства святого Флоріана. Вона будувалася з 1744 по 1750 рік за проектом Дж. Хэйбергера. Стеля бібліотеки розписана Альтомонте, а уздовж стіни проходить галерея в стилі рококо.
Бібліотека Фішера (Fisher Library) в Сіднейському університеті
Бібліотека Фішера - головна бібліотека книг Сіднейського університету, що має найбільшу колекцію книг в Південній півкулі. Вона налічує більше двох мільйонів томів.
Британська бібліотека (British Library)
Національна бібліотека Великобританії. Одна з найбільших бібліотек світу, число одиниць зберігання якої перевищує 150 мільйонів.
 Валленродська бібліотека
Ця бібліотека існувала в Кенігсберзі (нинішній Калінінград) в XVII-XX ст. В середині XIX ст. фонди бібліотеки налічували близько 10 000 екземплярів книг і рукописів. Припинила своє існування в роки Великою Вітчизняною війни.
 Ватиканська бібліотека (Vatican Library)
Була заснована в XV ст.. Папою Римським Миколою V в той же час, що і бібліотека святого Лауренціана. Згодом значно розширилася.
Державна бібліотека в Берліні (Staatsbibliothek)
Є культурною спадщиною і надбанням Пруссії. У зборах бібліотеки більше 10 мільйонів одиниць зберігання. Окрім своєї основної функції бібліотека також складає звідний каталог інкунабул (творів початкового періоду книгодрукування) і виконує функції міжрегіонального літературного і інформаційного забезпечення. Хоча після Другої світової війни пройшло вже більше 60 років, частина евакуйованих під час війни фондів досі знаходиться в бібліотеках Східної Європи, робота по їх возз'єднанню триває і до цього дня.
Королівська бібліотека Бельгії (Bibliothеque royale de Belgique)
Відома також як "Альбертина", є національною науковою бібліотекою Бельгії. Основна місія полягає в зборі і зберіганні усіх видань, що публікуються в Бельгії, а також робіт бельгійців, що живуть за кордоном. Також містить велику кількість іноземних видань.
Королівська бібліотека Данії (Det Kongelige Bibliotek)
Бібліотека була побудована у 1673 році і є найбільшою бібліотекою Скандинавії. Її фонд - два з половиною мільйони томів, також тут зберігаються оригінальні манускрипти Ганса Хрістіана Андерсена. Прибудова до бібліотеки вміщує в себе 200 тисяч книг, а також книжковий магазин, ресторан, шість читальних залів, актовий зал і концертний хол на 600 місць.
Кембриджська університетська бібліотека (Cambridge University Library)
Перша згадка про бібліотеку Кембриджського університету відноситься до 1416 року. Нині збори бібліотеки налічують понад 7 мільйонів екземплярів, включаючи Біблію Гутенберга, листи Дарвіна, папери Ісаака Ньютона і архів Королівської обсерваторії Грінвіча.
 Національна бібліотека в Білорусії (National Library of Belarus)
Бібліотека розташована в східній частині міста Мінська і є однією з найбільших у світі. Нині об'єм бібліотечних фондів складає більше 13 мільйонів одиниць зберігання на різних носіях.
Національна бібліотека в Парижі (Bibliotheque Nationale de France)
Одна із старіших і найбільших бібліотек світу. Заснована у 1480 році як Королівська бібліотека, в 1795 році оголошена Конвентом Національної. Читачами бібліотеки можуть стати особи з вищою освітою або ті, що мають клопотання керівника наукової установи. Спільно з бібліотекою Сорбони веде звідний каталог французьких і іноземних періодичних видань 45 бібліотек найбільших університетів Франції.
Нью-Йоркська публічна бібліотека (New York Public Library)
Одна з найбільших бібліотек світу, її часто називають бібліотекою-музеєм. Нині у фондах бібліотеки налічується близько 43,3 мільйонів наукових матеріалів і 15,5 мільйонів книг. Також в ній зберігаються, окрім книг, картини, естампи, гравюри відомих і маловідомих майстрів, отримані в дар разом з книгами.
Російська державна бібліотека (колишня Бібліотека імені Леніна) в Москві
Створена на основі Румянцевського музею, одна з найбільших бібліотек світу. У 2008 році святкувала своє 180-річчя. Об'єм фонду бібліотеки перевищує 42 мільйони одиниць зберігання.
Філадельфійська публічна бібліотека (Free Library of Philadelphia) 
Бібліотека має більше 55 філій, фонди налічують 5,1 мільйонів томів. Вона була відкрита в березні 1894 під девізом: "Загальна бібліотека має бути безкоштовною для усіх".
 ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.
     1.Де  було створено першу бібліотеку на Русі?
     2. Коли Україна відзначає Всеукраїнський День бібліотек?
    3.  Де виникли перші публічні бібліотеки в Україні?
    4. Назвіть найбільші бібліотеки світу.
ІV. Підсумок уроку.
Отже, ми сьогодні розглянули питання,  коли було створено першу бібліотеку, розвинули з вами ставлення до бібліотеки, її красу та значення в житті людини, а також познайомилися з найбільшими та найкрасивішими бібліотеками світу. Сподіваюсь, що сьогоднішній урок був для вас цікавим та пізнавальним.